МУРГІ́Й, ГІЯ́,
Мургі́й, гія́, м. Волъ почти черной масти. См. Смаглій. КС. 1898. VII. 42.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 455.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МУ́РГА, ГИ, →← МУРВА́НЬ, НЯ,